Олександр – ветеран війни, який пішов на фронт ще у 2014 році. У 2016 його авто підірвалось на фугасі. Тяжке поранення хребта і діагноз: пошкодження спинного мозку, втрата можливості ходити. Але це був не вирок. Завдяки акупунктурі, реабілітації та неймовірній силі волі він знову підвівся на ноги.
Коли почалося повномасштабне вторгнення у 2022, він з першого дня прийшов до військкомату. Тоді, ще з палицею, з кульгавістю, та з твердою впевненістю: він мусить бути на фронті. Відмова тільки підсилила його рішучість.
У 2024 році, попри всі медичні протипоказання, він домігся та його взяли на фронт. Бо його досвід – безцінний. Він воював у найгарячіших точках. Та 30 жовтня 2024 року знову був поранений: FPV-дрон влучив у автівку, і уламок майже відірвав йому ліву руку. Перебиті нерви, рука почала сохнути…
Олександр пройшов складну реабілітацію в клініці “Нодус”, куди його направив командир – той самий, що ще у 2022 захищав Бровари разом із головним лікарем клініки, Олександром Куликом.
Олександр мав повне право не йти на фронт, бо його старший син має синдром Дауна. Але він не міг інакше. Всі чоловіки в його родині зараз на фронті.
Він жартує, сміється, підбадьорює інших. Але за кожною посмішкою біль, і фізичний, і душевний. А ще – граната на бронежилеті. На випадок, якщо доведеться піти, то не просто так, а забрати з собою якомога більше ворогів. Бо “здаватись – це не про мене”, – каже він.
А ще каже: «Я знаю, скільки коштує така реабілітація в Ізраїлі чи Німеччині: 200–270 тис. євро. Завдяки вам я маю шанс пройти її тут і повернутись. До строю. До побратимів. До боротьби».
Дякуємо Вам за підтримку. Саме вона дозволяє таким воїнам, як Олександр, не просто вижити, а повернутись до життя і знову боротися за Україну.
Допомогти зараз - кожен може
Швидко допомогти через Portmone





